аніше я у всяку дрянь,
а тобто в прівідєнья,
не вірив і не довіряв,
бо думав:це відєнья;
але одного разу я
затримався у школі,
бо треба було повернуть
дисочок, взятий в Толі.
Толян, канєшно, не прийшов,
і я почав збиратись,
на ключік клас закоркував,
BEGIN TO одягатись.
Коли у темній школі я
ішов по коридору,
помітив раптом чорну тінь,
яка повзла угору.
В моїй башці мелькнула мисль:
потрібно щось робити,
і я почав наздоганять
цю тінь, щоб привид вбити.
Він був одягнений в якусь
темно-зелену тряпку,
в руці тримав якусь фігню,
на лапах - чорні тапки.
Я наздогнав і долбонув
цей привид прямо в почку.
Не знаю, чи попав тоді
я в найбольнішу точку,
но привид начав верещать,
як раніне животне,
як будто раніная рись,
як будто тварь болотна.
Я глянув привиду в глаза:
це був Камаз нещасний,
вона додому йшла тоді,
у вечір той злощасний.
а в мене у всіх темах сайти ці вибиває((((вже задовбало