7вересня 2008 року.
Як потрапити: для непосвячених – з Майдану напрямок на Філармонію, далі по схилам Дніпра на піший міст. Коли йдеш по ньому він хитається. І ноги тремтять. Хоча я був не на підборах. Тому для впевненого переходу на Труханів острів корисно влити кілька пінт пива.
Щоб з блиском в очах але з холодним розумом спостерігати та написати чергову сторінку книги рок-буття прадавнього українського люду, коріння якого десь там серед скіфів, сарматів та інших киргизів. Думаю що наші предки ще в часи Трипілля гатили в литаври та горлали вурдалацьких пісень, наганяючи жах на дєвушек з сусідніх племен.
І от фестиваль СУКМУЗу (сучасної українською музики) у вигляді ОК СІЧи!!! Отож, або як стало модно казати, наразі, йдемо через міст. Еге ж! Ось і Труханів острів. Цілих три майданчики: отонда, Вежа та Човен! Мушу сказати, що потрапив на Труханів лише 7 вересня. отонду з ді-джеями оминув(а шкода, там кажуть, Скрипка справно кепкував). Поки йшли до Вежі (тої, з якої стрибали сміливі дівчатка з парашутами), роздивилися відвідувачів. Металісти в крагах з ланцюгами та у майках з усіма отими надписами Аксепт, Напалм Дес, Сепультура тощо, готи у напівсвідомому стані з блідими щоками та різнофарбовими косами, енергійні панки з ірокезами та матюками, вгодовані байкери лихо мчали крізь натовп, нікого не зачіпаючи, молоді алкоголіки задумливо сиділи на траві дивлячись в землю, гопники яким всьо пофіг. Були тут і просто збирачі пляшок, екологи, мабуть. Впевнений що були тут і поціновувачі конопельки, але вони вміло маскувалися. Бо їх сторожили різні «Беркути», «Барси» та інші «Альфи». Щоб не дай Боже не надірвали здоров’я без кокаїну. Були й хіпі, діти квітів та свободи кохання, були, мабуть, мазо, садо. некро, зоо......... ой що це я? Так от, підходячі до Вежі побачили справжніх козаків, в шароварах, з оселедцем, козаки варили куліш та давали пробувати, не зважаючи на те, панк ти чи мітьок. Було тепло, дівчата радували око стрункотендітністю і папіросами в роті, хлопці тішили дівчат оголеними хирлявими тулубами. Підрулили дивацькі автівки – триколесні мотоцікли розмірами з яке-небудь Ланос, пізніше навіть БТ під’їхав. Всьо чотко!
Найбільше мене вразило те що відбувалося на сцені Вежі. Як зачарований та заворожений я йшов на звуки гучного молотилово, гарчання та еротичних волань. (Чи не гвалтують часом якусь юнку орди неформалів?) Мені стало моторошно, потім дивно, потім весело. Не зразу й впізнав одного з ідеологів «В.В.» Сашка Піпу. В чорній майці, з вистриженим тім’ям, страшний в своїй дикій енергії він, як Ленін з броньовика, розстрілював присутніх бронебійними кулями запальних ні не мелодій, мелодіями я б це не назвав, це спів зенітки патраючої правильні шеренги глядачів. Диміло, пахло мазутом! А за Сашком в глибині сцени якась руда бестія, видавала хвацькі бойові зойки індіанки, якій нічого втрачати бо все плем’я полягло і вона теж гине, але ще розкроїть томагавком трійко лобів блідочолих, увіткне списа в око ворогам та зніме дюжину скальпів з тих, хто посмів трясти хаєром на її території........ Хух, я все сказав!
Відхожу від сцени з відчуттям наче в горло налили розплавленого свинцю....Смачно! Бравіссімо, Сашко!. Ми зрозуміли твій посил! Годі вже годувати нас локшиною та мівіною, тре дати під дих отим Потапам Каменським та встромити А. .М.І.Я.м добрячого штуцера, всадити отому смердливому гламуру, щоб шкварчало! Ховайся попса, @TRAKTOR оре степи України!!!
Піпа вийшов за рамки В.В., показав свою ніжну душу механізатора, який може орати, сіяти та ростити густе рок-н-рольне жито, робити з нього борошно, щоб потім, нам, молокососам, було що їсти у хард-роковій світлиці.! Тому що ок-це Світло! Хау, я все сказав!
Потому знесилений поплентався до Човна. Це вже на березі Дніпра. Пригнали якусь баржу. Народ сидить, стоїть, лежить на піску. Ходять діти років по 12-13 з сигаретами та пивком. Частина скаче та хлюпається водою. Якраз йшов виступ П ОПАЛА Г АМОТА. Бодренько так, чимось схоже на ТНМК. Потім МАНД И з Фомою розтанцювали усіх.. Вітре, зорі, ночі, цигани, така фолк лірика. А потім В.В. І Піпа знову там був, пісень грав, гітару щипав, Скрипку слухав. Але це вже інша історія.
8)
